“Спаситель для своїх людей!” Матвія 1:21
Ми є свідками того, як ангел звертається до Йосипа: «Йосип, замість того, щоб боятись, будь послушний і зроби те, що я тобі сказав тому, що це Дитя – Ісус (ЄГОШУА «ЯХВЕ СПАСАЄ»). Саме Він стане Спасителем для своїх людей, котрі гинуть у «своїх» гріхах.
Найбільше, що дивує в цій звістці – це абсолютна конкретність місії нашого Спасителя. Ангел, скоріш за все нагадує про те, що сповіщає Псалом 129:7-8 «Хай надію складає Ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним і Ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!». Господь закликає Ізраїль довіряти безумовній любові ЯХВЕ! Таким чином, Ісус представлений як виконавець обіцянки, котру дав Господь Своєму народові.
Він «спасе» – мова йде про абсолютно визначений труд спасіння нашого Господа. Матвій часто говорить по спасіння, як про визволення від небезпеки, хвороби чи смерті (Мт. 8:25; 9:21-22; 24:22) проте ангел чітко сповіщає, що мова йде про «спасіння від їхніх гріхів». Ісус Своїм відкупленням не створить «потенціал» для спасіння, таким чином, що ним може скористатись будь-хто пізніше. Він не стане просто «помічником» для тих, хто шукає спасіння – ВІН СПАСЕ!
Він спасе «людей Своїх», і якщо вважати посилання на Псалом 129 таким, що має місце в цих віршах, тоді мова йде про народ Ізраїльський. Проте, ми розуміємо що Бог не обмежився спасінням виключно євреїв, але також і язичників. «…щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам, як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.» (До Римлян 4:16,17).
Отож, ми маємо Спасителя, котрий спас нас від наших гріхів, в іншому випадку це ніколи не було б можливим для нас!